06.04.2020

8 В, Б 

Тема уроку: Умовні та безумовні рефлекси. 

Лабораторне дослідження:

визначення реакції зіниць на світло;  

Законспектуйте наступну інформацію:

ВНД (вища нервова діяльність)– це сукупність взаємопов’язаних нервових процесів, що відбуваються в головному мозку і забезпечують перебіг поведінкових реакцій тварин та людини.

 І. М. Сєченов – російський фізіолог, що обгрунтував положення про рефлекторне походження психічної діяльності. Робота “Рефлекси головного мозку” 1863 р.

Рене Декарт вперше запровадив поняття “рефлекс”.

І. П. Павлов – фізіолог, академік, лауреат Нобелівської премії. Працював у трьох напрямках: фізіологія руху крові, травлення, вища нервова діяльність. Вивчаючи умовні рефлекси, вчений довів, що в основі поведінки є процеси, що відбуваються в корі великих півкуль головного мозку.

В основі ВНД людини лежать рефлекси. Безумовні рефлекси – це вроджені відносно постійні реакції організму на дію зовнішнього середовища, що здійснюються за участю нервової системи.

Відкрийте параграф 49,  після параграфу Лабораторне дослідження виконати у зошиті. Як підсумок (висновок) відповісти на питання:

1. Як ви думаєте, з чим пов’язаний хапальний рефлекс у новонародже­ного, що характеризується значною силою? 

2. Значення безумовних рефлексів для людини.? 

виконану роботу надіслати на перевірку на пошту tmischuk1@gmail.com

11 А 

Тема уроку: Антропічний вплив на гідросферу. Причини порушення якості природних вод, дефіцит водних ресурсів, принципи оцінки екологічного стану водойм. Охорона водойм.

ссилка на підручник Шаламова (якщо його нема поряд) відкрийте

§ 25. Антропічний вплив на гідросферу, таблиця Основні забруднювачі гідросфери - перенести у зошит, виписати які показники використовують для оцінки водойм. Тести виконати, дайте розгорнуту відповідь на питання 7,8. 

виконану роботу надіслати на перевірку на пошту tmischuk1@gmail.com

6 Б,  6А 

Тема уроку:

Групи грибів: симбіотичні – мікоризоутворюючі шапинкові гриби; лишайники;  сапротрофні – цвільові гриби; паразитичні (на прикладі трутовиків та збудників мікозів людини). Лабораторна робота № 15   Будова шапинкових грибів. - —пластинчасті гриби (сироїжки, лисички, рижики). ——За використанням в їжу гриби є: - — безумовно їстівні (білий, підосичники, маслюки),  - —отруйні (бліда поганка, червоний мухомор, несправжні опеньки). Параграф 49 читати Зробіть конспект нижчеприведеного тексту.  —У широкому розумінні ГРИБИ (Fungisensu lato) – безхлорофільні еукаріотичні гетеротрофні організми, які мають, зазвичай, грибницю, здатні до гетеротрофного живлення, необмеженого росту та розмножуються за допомогою спор.  Шапинкові гриби —це гриби, ознаками яких є наявність плодових тіл з ніжки та шапки, сапротрофний та мутуалістичний спосіб живлення й здатністьутворювати мікоризу. За будовою спороносного шару шапинкові гриби поділяють на:  - —трубчасті гриби (білий гриб, маслюк, підберезник) - умовно їстівні (сироїжки), —Гриби­ паразити – це група грибів, які живлятьсяза рахунок поживних ре- човин живихорганізмів, мають різноманітні способи зараження та утворюють величезну кількість спор тощо. Грибами-паразитами є трутовики, сажкові, іржасті, ріжкові, борошнисторосяні гриби.—Цвілеві гриби – це група грибів, загальними ознаками яких є утворення нальоту на субстратах, сапротрофний спосіб живлення та виділення захисних речовин-антибіотиків. Сюди відносять нижчі одноклітинні гриби (напр., мукор) і вищі багатоклітинні (напр., пеніцил, аспергіл) гриби. Цвілеві гриби поширені по всій земній кулі і їх природним місце існуванням є верхні шари ґрунту. Лабораторна робота № 15   Будова шапинкових грибів. Замалюйте у зошит та виконайте вправу 1.  виконану роботу надіслати на перевірку на пошту tmischuk1@gmail.com

9 Б

Тема уроку: Екосистема. Різноманітність екосистем. Харчові зв’язки, потоки енергії та колообіг речовин в екосистемах.

Конспект вибірковий нижчеприведеного тексту, виконайте вправу в кінці. 

Ланцюг живлення (трофічний ланцюг) — взаємовідносини між організмами під час переносу енергії їжі від її джерела (зеленої рослини) через ряд організмів (шляхом поїдання) на більш високі трофічні рівні.

Ланцюги живлення — це ряди взаємопов’язаних видів, у яких кожний попередній є об’єктом живлення наступного.

Правило екологічної піраміди

      Кожна з ланок ланцюга живлення може використати лише 5–15 % енергії їжі для побудови речовини свого тіла. Внаслідок неминучої втрати енергії кількість утворюваної органічної речовини в кожній наступній ланці зменшується. Таким чином, кожен ланцюг живлення містить, як правило, не більше ніж 4–5 ланок, оскільки внаслідок втрати енергії загальна біомаса кожної наступної ланки приблизно в 10 разів менша за попередню. Ця закономірність називається правилом екологічної піраміди.

      При переході енергії на наступний трофічний рівень лише 10 % від неї використовується для продукування нової біомаси, стаючи запасеною енергією (решта витрачається в процесах метаболізму). Отже, у піраміді біопродуктивності кожний наступний рівень становить приблизно 10 % від попереднього (100, 10, 1, 0.1, 0.01 % від первинної кількості і т. д.).

Екологічна піраміда буває трьох типів:

•    піраміда чисел — відображує чисельність окремих організмів на кожному рівні, причому загальне число особин, що беруть участь у ланцюгах живлення, з кожним наступним рівнем зменшується;

•    піраміда біомаси — відображує кількісне співвідношення маси органічної речовини на трофічних рівнях; при цьому сумарна маса рослин виявляється більшою, ніж біомаса всіх травоїдних організмів, маса яких, у свою чергу, перевищує масу всіх хижаків;

•    піраміда енергії — відображує кількість енергії, яка запасається (в їжі) на кожному рівні, причому на кожному наступному трофічному рівні кількість біомаси, що утворюєть­ся за одиницю часу, є більшою, ніж на попередньому.

      Усі три типи пірамід — продукції, біомаси і чисел — виражають у підсумку енергетичне співвідношення в екосистемах. Перші два правила виявляються в угрупованнях із певною трофічною структурою, останнє (піраміда продукції) має універсальний характер.

      Знання законів продуктивності екосистем і кількісний облік потоку енергії мають велике практичне значення. Уміння точно розрахувати потік енергії і масштаби продукції екосистем дозволяє одержати найбільший вихід продукції, необхідної людині.

                                         

                             Мал.. Екологічна піраміда

Колообіг речовин

      Біологічний кругообіг — це багаторазова участь хімічних елементів у процесах, які відбуваються в біосфері. Причина кругообігу — обмеженість елементів, з яких будується тіло організмів.

      У біосфері відбувається постійний кругообіг елементів, які переходять від організму до організму, у неживу природу і знову до організму. Елементи, які вивільняються мікроорганізмами під час гниття, надходять у ґрунт і атмосферу, знову включаються в кругообіг речовин біосфери, поглинаючись живими організмами. Весь цей процес і буде біогенною міграцією атомів. Для біогенної міграції характерним є накопичення хімічних елементів у живих організмах, а також їх вивільнення в результаті розкладу мертвих організмів. Біогенна міграція викликається трьома процесами:

• обміном речовин в організмах;

• ростом;

• розмноженням.

З екологічної точки зору, найважливішими є кругообіги речовин, які є основними компонентами живої речовини:

• кругообіг Оксигену;

• кругообіг Карбону;

• кругообіг Нітрогену;

• кругообіг Сульфуру;

• кругообіг Фосфору;

• кругообіг води.

                     Потік енергії в екосистемах

      У біогеоценозі енергія накопичується у вигляді хімічних зв’язків органічних сполук, синтезованих продуцентами з неорганічних речовин. Далі вона проходить через організми консументів і редуцентів, але при цьому на кожному з трофічних рівнів частково розсіюється у вигляді тепла. Харчовий (трофічний) ланцюг — взаємини між організмами під час перенесення енергії їжі від її джерела (зеленої рослини) через низку організмів, що відбувається шляхом поїдання одних організмів іншими з більш високих трофічних рівнів. У ланцюзі харчування кожен вид займає певну ланку. Зв’язки між видами в харчовому ланцюзі називаються трофічними. Під час перенесення енергії від ланки до ланки харчового ланцюга переважна її частина (80-90 %) губиться під час виділення теплоти. Кожен ланцюг живлення складається з певної кількості видів, тобто окремих ланок. При цьому кожен з цих видів займатиме в ланцюзі живлення певне положення, або трофічний рівень. На початку ланцюгів живлення, як правило, перебувають продуценти, тобто автотрофні організми. А трофічний рівень консументів (гетеротрофних організмів) визначають тією кількістю ланок, через яку вони дістають енергію від продуцентів.

     Так, рослиноїдні тварини займають трофічний рівень, наступний за продуцентами. Тому їх називають консументами І порядку.

Далі йде рівень хижаків, які живляться рослиноїдними видами (консументи II порядку) тощо. Якщо консументи споживають різні види їжі, то в різних ланцюгах живлення вони можуть займати різні трофічні рівні.

      Частина біомаси відмерлих продуцентів (наприклад, листяний опад), яка до цього не була спожита консументами, а також рештки чи продукти життєдіяльності самих консументів (наприклад, трупи, екскременти тварин), є кормовою базою редуцентів. Редуценти дістають необхідну їм енергію, розкладаючи органічні сполуки до неорганічних. Наприкінці ланцюга живлення енергія, яка зберігається в мертвій органіці, остаточно розсіюється у вигляді тепла під час руйнування її редуцентами.

      Мал.. Трофічні зв'язки в простих харчових ланцюгах

      Енергія в біогеоценозах ніби поділяється на два потоки: один починається з живих організмів — продуцентів, другий — від мертвої органіки. Унаслідок цього в біогеоценозах формуються два типи ланцюгів живлення: пасовищного (ланцюги виїдання) і детритного (детрит (від лат. детритус— подрібнений) — подрібнені рештки організмів) (ланцюги розкладання).

      Ланцюги живлення пасовищного типу починаються з продуцентів і включають послідовно ланки консументів I, II та інших порядків і завершуються редуцентами. Ланцюги живлення детритного типу починаються зі споживачів мертвої органіки, далі ведуть до видів, які ними живляться, і завершуються також редуцентами.

      У будь-якому біогеоценозі різні ланцюги живлення не існують окремо один від одного, а переплітаються між собою. Це відбувається тому, що організми певного виду можуть бути ланками різних ланцюгів живлення. Наприклад, особини одного виду птахів можуть споживати як рослиноїдні (консументи II поряд­ку), так і хижі види комах (консументи III порядку) тощо. Переплітаючись, різні ланцюги живлення формують трофічну сітку біогеоценозу.

V. Узагальнення і систематизація знань

Складіть схему ланцюгів живлення (зогляду на тип ланцюга: пасовищний або детритний, виділено вище у тексті) для груп організмів:

1.   Попелиці, рослини, хижі птахи, дрібні комахоїдні птахи.

2.   Хижаки, личинки мух, коров’ячий послід, комахоїдні птахи.

3.   Вовки, лисиці, зайці, рослини.

4.   Дощові черви, рослинний перегній, кроти.

виконану роботу надіслати на перевірку на пошту tmischuk1@gmail.com або у вайбер)